



Оцінку мовленнєвих навичок та загального розвитку дитини
Персональні рекомендації
Підбір індивідуального курсу занять
Діагностика мовленнєвого розвитку
Методики раннього запуску мовлення
Постановка перших слів і фраз
Ігрові заняття для стимуляції мовлення
1 шаг
Діагностика мовленнєвих порушень провідним фахівцем
2 шаг
Перше заняття з педагогом
3 шаг
Через місяць зустріч із провідним фахівцем і підбиття проміжних підсумків, коригування подальшого плану роботи
4 шаг
Продовжуємо заняття з педагогом
5 шаг
Щомісячне спілкування з провідним фахівцем
6 шаг
Урочистий випуск
20 $
Фіксована ціна на всі заняття
Якщо вам не сподобалося заняття, ми повернемо гроші!
Запуск мовлення у дітей — це важливий етап у розвитку дитини, який хвилює багатьох батьків. Якщо ви помітили, що ваш малюк відстає в мовленнєвому розвитку, не панікуйте. У цій статті ми розглянемо ефективні методи та поради, які допоможуть вашій дитині почати говорити.
Темпи розвитку кожної дитини індивідуальні. Але якщо малюкові вже два роки, а він мовчить на відміну від однолітків, батькам варто занепокоїтися. Відсутність мовлення — важливий сигнал про можливі проблеми, як мінімум, з фонематичним слухом, пам’яттю, а в майбутньому — з читанням і письмом. Саме тому запуск мовлення є надзвичайно важливим — це потужний поштовх для всіх сфер розвитку дитини.
Щоб зрозуміти, чи потрібна консультація фахівця, слід з’ясувати, коли і як в ідеалі має починати говорити дитина. Зараз зробимо акцент не на нюансах звукотворення, а на словниковому запасі малюка. Норми тут такі:
1 рік: з’являються перші слова;
1,5 року: дитина вимовляє 10–15 слів;
2 роки: словниковий запас від 50 до 200 слів, з’являється фразове мовлення;
3 роки: дитина знає від 250 до 700 слів, починає говорити простими реченнями.
Звернутися до логопеда обов’язково слід, якщо мовлення малюка не відповідає приблизним віковим нормам. Наприклад, у 4 місяці немає гуління, у 9 місяців так і не з’явився лепет, а до двох років дитина не говорить окремими словами та фразами.
Усі чинники, через які виникає затримка мовленнєвого розвитку у дитини, можна об’єднати в дві групи: фізіологічні та психологічні.
Фізіологічні фактори
Порушення слухової функції або повна відсутність слуху.
Особливості будови артикуляційного апарату.
Проблеми неврологічного характеру, наприклад, алалія, дизартрія та інші.
Психологічні фактори
Нестача спілкування з дорослими та однолітками.
Хронічний стрес, психологічна травма.
Гіперопіка батьків, коли відсутній стимул до мовлення.
Важливо зазначити, що відсутність нормального мовлення також характерна для дітей із розладами аутистичного спектра (РАС). Йдеться, зокрема, про ехолалію — несвідоме повторення слів і фраз, труднощі з розумінням слів і невербальних сигналів (міміки, жестів, інтонації).
Дуже важливо вчасно з’ясувати, чому мовлення у дитини не сформоване, адже часто затримку мовленнєвого розвитку провокує комплекс причин. Іноді онлайн-діагностика не дозволяє побачити корінь проблеми — зовні здається, що все добре, а дитина мовчить. У таких випадках необхідні спеціальні дослідження головного мозку та здача комплексу аналізів.
Навіть платформи дистанційного навчання, такі як Логопед-Чарівник Онлайн, рекомендують у складних випадках пройти обстеження в клініці й на біохімічному рівні з’ясувати причини, чому кора головного мозку дитини не дозріла відповідно до віку.
Якщо перелік аналізів недоступний у країні чи регіоні, можна приїхати хоча б на добу до офлайн-центру в Україні чи Молдові для діагностики. А якщо є можливість і бажання швидше запустити мовлення дитини, пройти на місці повний курс реабілітації, що триває шість тижнів.
Запуск мовлення зовні може виглядати як гра, проте це складний процес, який вимагає активної участі батьків. Якщо дитині виповнилося два роки, а вона й надалі мовчить, необхідна консультація логопеда. Зараз це можливо зробити дистанційно на платформі Логопед-Чарівник Онлайн. Етапи запуску мовлення у дитини такі:
Діагностика, коли фахівець оцінює рівень мовленнєвого розвитку дитини та виявляє всі можливі причини. Іноді може знадобитися консультація дефектолога, психолога, невролога чи дитячого психіатра.
Підготовчий етап, на якому складається індивідуальна корекційна програма. Тут важливо встановити контакт із дитиною, щоб вона почувалася комфортно на заняттях.
Проведення занять, під час яких поєднуються ігри, артикуляційна гімнастика, вправи на розвиток фонематичного слуху та рухова активність. Онлайн-заняття не поступаються за ефективністю очним.
Батькам потрібно створити вдома сприятливе мовленнєве середовище, чітко дотримуватися рекомендацій логопеда та бути залученими до занять.
Завдання логопеда полягає не лише в тому, щоб дитина навчилася повторювати слова та правильно вимовляти звуки. Необхідно сформувати чіткий зв’язок між думками, рухами та мовленням. Для цього застосовуються прості, але дієві прийоми запуску мовлення, деякі з яких розглянемо нижче.
Спочатку потрібно сформувати мовленнєвий автоматизм за допомогою часток «так» і «ні». Дорослий ставить запитання, на які дитина має відповісти «так» або «ні». Наприклад, показуємо м’яч і запитуємо: «Це м’ячик?», а малюк має відповісти «так». Ще краще залучити не лише зір, а й рух. Кидаємо дитині м’яч і питаємо: «Ти зловив м’ячик?» — нехай відповідає. Слідкуємо, щоб відповіді були правдивими — це допоможе оцінити, чи розуміє дитина звернене мовлення, чи просто повторює вивчені слова.
Звуконаслідування добре працює з маленькими дітьми, коли вони знайомляться зі звуками навколишнього світу. Тут важливо враховувати інтереси дитини: якщо вона любить котиків — вчимося говорити «няв-няв», якщо машинки — «бі-бі» тощо. Для більшої ефективності можна додати рух. Наприклад, намалювати доріжку на піску, нехай дитина котить машинку та наслідує її звуки.
Це чудово працює, коли у дітей з нормальним слухом і без особливостей будови артикуляційного апарату спостерігається «ступор» у мовленні. Важливо захопити дитину грою. Наприклад, кидаємо й ловимо м’ячі, супроводжуючи це звуками: «Бум!», «Бам!», «Оп!». Часто вже на першому занятті дитина починає вимовляти ці вигуки, що стає поштовхом до мовленнєвого розвитку.
Перші найпростіші дієслова — це «дай», «на». На цьому етапі дитина має навчитися розуміти їх значення та активно використовувати. Можна поєднувати на одному занятті мовленнєвий автоматизм, наслідування звукам, звуковий жест і вживання дієслів. Усе залежить від віку та можливостей дитини.
Після часток, вигуків і дієслів час додавати до мовлення іменники, або, як кажуть фахівці, номінативи. Наприклад, «Дай ляльку», «Іди до мами». Важливо одразу робити акцент на відмінках, чітко вимовляючи закінчення слів. Поєднуючи іменник і дієслово, дитина вже може складати перші речення. На цьому етапі активно збагачується словниковий запас.
Далі можна вводити прикметники, щоб дитина навчилася давати характеристику предметам. Починати слід зі співвідношень: великий-маленький, високий-низький, теплий-холодний, а потім додавати назви кольорів тощо. Вживаючи прикметники за змістом, малюк починає аналізувати.
Якщо у дитини немає серйозних неврологічних проблем, використання таких методик дає змогу досить швидко запустити мовлення.
Оскільки ми говоримо на видиху, особлива роль відводиться дихальним вправам. Також необхідно працювати над розвитком фонематичного слуху — основи для звуконаслідування. Нижче наведено кілька прикладів активностей, що допомагають у запуску мовлення:
Дихальні вправи. «Надуй повітряну кульку», «Задуй свічку» — проводяться лише під наглядом дорослого.
Ігри на розвиток фонематичного слуху. Наприклад, «Що звучить?», «Вгадай звуки тварин», «Ну-мо повтори» та інші.
Робота над мовленнєвим видихом. Гра «Завірюха», коли потрібно дути на ватяні кульки, імітуючи звук вітру. Дуже добре формують мовленнєвий видих ігри з духовими інструментами.
Такі вправи активно формують зв’язок між слухом, зором, думками, рухами та мовленням. Чим більше сенсорів вдасться залучити під час заняття, тим ефективнішим воно буде.
Робота з дітьми, яким встановлено діагноз розлади аутистичного спектра (РАС), має свої особливості. У першу чергу враховуються сенсорні можливості дитини. Заняття відрізняються за структурою — у них активно використовуються візуальні підказки. Специфіка роботи логопеда у такому випадку буде такою:
робота над розумінням мовлення на слух;
розвиток просодики (інтонація, сила голосу, ритм, темп мовлення);
вивчення додаткових способів комунікації.
Такі підходи застосовуються також для дітей з іншими порушеннями, наприклад, при моторній алалії або тяжких формах дизартрії, коли мовлення дуже нерозбірливе.
Дистанційні форми навчання стали звичними навіть для дорослих, які виросли в «додоінтернетну» епоху. А діти сприймають відеозв’язок як невід’ємну частину спілкування. Заняття з логопедом можуть проходити онлайн і не викликати жодного дискомфорту у дитини. До того ж є низка переваг:
Значна економія часу на дорогу та очікування.
Доступність з будь-яких, навіть найвіддаленіших місць.
Гнучкий графік занять з урахуванням часових поясів.
Звична домашня обстановка під час занять.
Водночас дистанційне навчання буде успішним за умови якісного інтернет-з’єднання, справного та налаштованого обладнання (камера, мікрофон), а також заздалегідь встановленого програмного забезпечення. Важливою є й регулярність занять, а головне — висока мотивація батьків і їхня залученість у процес запуску мовлення у дитини.
Запуск мовлення — це комплекс заходів, спрямованих на стимулювання мовленнєвого розвитку дитини. Починати варто при перших ознаках відставання від вікових норм, але не пізніше трьох років.
Ефективними є артикуляційна гімнастика, дихальні вправи, ігри на розвиток фонематичного слуху та пальчикова гімнастика.
Створюйте мовленнєве середовище, багато розмовляйте з дитиною, читайте книги, грайте в мовленнєві ігри, виконуйте рекомендації логопеда.
Відсутність слів у 1,5 року, відсутність фраз у 2 роки, незрозуміле мовлення у 3 роки, труднощі з вимовою звуків після 4 років.

