

Затримкою мовленнєвого розвитку (скорочено ЗМР) називають особливості дитини, при яких її мовлення формується пізніше, ніж у однолітків. Це стосується як сприйняття слів інших людей, так і формування мовленнєвих навичок самої дитини. ЗМР може проявлятися в різному ступені, починаючи від спотворення окремих звуків і закінчуючи неспроможністю сприймати мовлення на слух і будувати правильні граматичні конструкції. При підозрі на ЗМР дитину необхідно показати логопеду та неврологу, чим раніше — тим краще.
Кожна дитина розвивається по-своєму, однак існують орієнтири, на які потрібно спиратися. В нормі формування мовлення у дітей відбувається через кілька послідовних етапів:
Від 0 до 6 місяців: перша стадія мовленнєвого розвитку, коли дитина вивчає звуки навколишнього світу. У 2 місяці починається гуління: дитина видає голосні та гортанні звуки, наприклад, “уа”, “агу”, “гу”.
Від 6 до 12 місяців: малюк активно тренує артикуляційний апарат, вимовляє прості склади “ма-ма”, “ба-ба” — це ще не усвідомлені слова, а просто лепет.
Від 1 до 2 років: у цьому віці малюк вже може вербально виражати свої потреби та емоції, використовуючи прості слова, у лексиконі їх близько 5–20.
Від 2 до 2,5 років: період інтенсивного збагачення словникового запасу, дитина вміє складати прості фрази з 2–3 слів, наприклад, “дай пити”, “де мама”.
Від 2,5 до 3 років: з’являється здатність будувати речення з трьох і більше слів, у три роки дитина вже вміє задавати питання та відповідати на них.
Від 3 до 4 років: у цьому віці в мовленні дитини з’являються складні граматичні конструкції, вона використовує займенники, прислівники, правильні часи дієслів.
Від 4 до 5 років: дошкільник уже говорить довгими реченнями, використовуючи всі частини мови, може вести як діалог, так і монолог, складати прості історії за малюнком, правильно вимовляє всі звуки.
Якщо ви помітили, що ваша дитина в плані формування мовлення відстає від вікових норм, обов’язково зверніться до Логопед-Чарівник Онлайн. Наші фахівці проведуть діагностику мовленнєвого розвитку, складуть план комплексної корекційної роботи.
Залежно від причин, які викликали особливості мовленнєвого розвитку, а також від зовнішніх проявів ЗМР, виділяють кілька типів цього стану:
Алалія. Мовлення відсутнє повністю або частково через органічні ураження центральної нервової системи. Алалія буває сенсорна і моторна. При сенсорній формі дитина має труднощі з сприйняттям мовлення, хоча порушень слуху немає. Наприклад, вона за настроєм реагує на своє ім’я і виконує прохання дорослих, але на слова дітей взагалі не реагує. Моторна алалія виражається в проблемах зі складанням слів, фраз та їх вимовою.
Дизартрія. Прояви можуть варіюватися від труднощів з вимовою окремих звуків (стерта дизартрія) до повної невиразності мовлення. Це пов’язано з неврологічними причинами, коли порушується іннервація артикуляційних м’язів. Дизартрія чітко визначається у віці 2–3 років.
Фонетико-фонематичні порушення. У цьому стані дитина значно відстає від вікових норм мовленнєвого розвитку. Вона має труднощі з сприйняттям звуків і їх вимовою, що в подальшому призводить до проблем з побудовою складних речень.
Ринолалія. Це проблеми з вимовою звуків, а також зміна тембру голосу дитини через особливості будови мовленнєвого апарату. Деякі з них вроджені (вкорочене м’яке піднебіння, щілина губи і піднебіння), інші з’являються після травм або невдалих хірургічних втручань. Ринолалія також призводить до труднощів зі сприйняттям звуків мовлення, а в подальшому — з читанням і письмом.
Симптоми деяких типів затримки мовленнєвого розвитку можуть бути схожими, однак вони вимагають різних методів лікування і корекції. Тому остаточний діагноз ставить лише логопед.
Для виявлення затримки мовленнєвого розвитку фахівці використовують низку критеріїв:
у малюка до року немає гуління, лепету, він не реагує на мовлення;
у віці 1 рік і старше дитина не реагує на прохання дорослих та дітей;
у два роки малюк не може вимовити і кількох слів, не повторює звуки за дорослими;
у три роки не вміє говорити навіть короткими фразами та реченнями з 2–3 слів;
у дитини словниковий запас значно менший порівняно з однолітками;
слабо виражені або відсутні невербальні сигнали; міміка, жести, інтонація;
неправильна вимова звуків, заміна звуків, плутанина зі складами;
труднощі в побудові речень, порушення динаміки мовлення, багато граматичних помилок.
Це лише поверхневі ознаки, які можуть вказувати на ЗМР. При їх наявності рекомендується подальше обстеження.
Порушень формування мовлення у дітей стало більше останніми роками. Багато логопедів пов’язують це явище з поширеним використанням гаджетів. Дорослі стали рідше спілкуватися з дітьми, читати їм казки, а мультфільми навряд чи передають правильну артикуляцію. Окрім викликів цивілізації, є й інші причини ЗМР, їх можна об’єднати в кілька груп.
Це вроджені або набуті захворювання, які заважають нормальному мовленнєвому розвитку дитини. Найчастіше це такі медичні діагнози:
в першу чергу, нейроінфекції в активному стані;
генетичні хвороби, наприклад, синдром Ретта або синдром Дауна;
неврологічні патології, такі як ДЦП, епілепсія або інші органічні пошкодження ЦНС;
наслідки черепно-мозкових травм, зокрема родових;
порушення пренатального розвитку, кисневе голодування плода;
проблеми зі слухом або зором у дитини.
Вони пов’язані з емоційним станом дитини, загальною психологічною атмосферою вдома, у навчальному закладі. Серед них:
несприятливий психологічний мікроклімат у сім’ї, часті скандали з криками;
гостра реакція на травмуючу подію, наприклад, втрата близької людини, переїзд, військові дії;
психологічні особливості малюка: сором’язливість, невпевненість, замкнутість, знижена самооцінка;
надмірна тривожність батьків, яка не дає дитині відчуття безпеки.
Розвиток дитини, зокрема й мовленнєвий, значною мірою залежить від соціального оточення. Спровокувати ЗМР можуть такі фактори:
дефіцит живого спілкування з батьками, іншими дорослими, а також з однолітками;
двомовне середовище, коли дитина-білінгва змішує звуки та слова з різних мов;
сильна педагогічна занедбаність, тривала соціальна ізоляція;
і, навпаки, надмірна опіка малюка, вгадування його бажань, що не стимулює потребу в мовленні.
Часто причин затримки мовленнєвого розвитку буває кілька одночасно. Виявлення передумов до цього допомагає в профілактиці ЗМР та корекційній роботі.
Спостерігаючи за розвитком дітей, батькам варто звернути увагу на тривожні сигнали, які можуть свідчити про проблеми з формуванням мовленнєвих навичок:
Малюку вже півтора року, а він не вимовив жодного усвідомленого слова.
У два роки він ніби ігнорує прохання, не говорить навіть простими фразами.
У віці трьох років дитина не може скласти речення навіть з 2–3 слів.
Спостерігаються серйозні проблеми із зором і (або) слухом.
Малюк мовчить, замкнений у собі, відвертається, уникає спілкування.
Якщо ви помітили хоча б один із цих ознак, не відкладайте візит до фахівців.
Обстеження дитини з ознаками затримки мовленнєвого розвитку проводиться комплексно і включає в себе консультацію таких фахівців:
Логопед проводить загальну оцінку мовленнєвого розвитку згідно з віковими нормами, перевіряє навички вимови звуків, обсяг словникового запасу.
Невролог досліджує причини ЗМР, зокрема із застосуванням інструментальних методів, наприклад, електроенцефалографії.
Психолог оцінює інтелектуальні здібності малюка: пам’ять, здатність утримувати увагу, аналізує його емоційний стан.
Психіатр встановлює або виключає можливі психічні причини затримки мовленнєвого розвитку, наприклад, розлад аутистичного спектра.
Отоларинголог та офтальмолог перевіряють слух і зір малюка, щоб переконатися в відсутності серйозних проблем.
Також нерідко підключається дефектолог, який комплексно оцінює загальний розвиток дитини.
У лікуванні ЗМР важливий комплексний підхід, оскільки причин цього стану зазвичай кілька. Вибір методів залежить від ступеня тяжкості порушень, іноді достатньо корекції, також важливий генезис затримки розвитку мовлення. Для цього застосовуються:
Заняття з логопедом можуть бути індивідуальними або груповими. Їх мета — це формування і розвиток мовленнєвих навичок, збагачення словникового запасу дитини.
Лікарська терапія показана при тяжких формах ЗМР, найчастіше медики призначають препарати для стимуляції роботи ЦНС. Слід пам’ятати, що самолікування неприпустиме і є багато побічних ефектів.
Методи остеопатії необхідні для зняття м’язового гіпертонусу, поліпшення кровообігу, відновлення нормальної роботи периферійної нервової системи.
Психологічна підтримка спрямована на нормалізацію емоційного стану дитини, підвищення її самооцінки, розвиток навичок самоконтролю, стресостійкості.
Робота нейропсихолога над сенсорною інтеграцією у дитини. Ця методика полягає в активізації роботи головного мозку через різні канали сприйняття: зір, слух, нюх, тактильні відчуття, відчуття рівноваги. Такі заняття можуть проводитися офлайн та дистанційно.
Корекційна робота включає ті ж підходи, що і при лікуванні ЗМР, за винятком медикаментозної терапії.
Батьки не повинні покладатися виключно на допомогу фахівців. Вони здатні здійснювати прості дії, які приносять вражаючі результати для формування мовлення. Для цього необхідно:
частіше спілкуватися з дитиною, говорити чітко в прийнятному темпі, намагатися розширювати лексикон малюка;
читати книги, розглядати картинки, слухати музику, грати в ігри, що сприяють мовленнєвому розвитку;
строго обмежити час, проведений з телефоном, планшетом та іншими гаджетами, а також перед телевізором;
створити вдома комфортний психологічний мікроклімат, при якому дитина буде відчувати любов, прийняття, захист.
Також важливо регулярно проходити планові огляди у педіатра, а якщо виявлені проблеми з мовленням у малюка, вчасно консультуватися з вузькопрофільними спеціалістами.
Щоб швидше подолати затримку мовленнєвого розвитку у дитини, важливо одразу звернутися за професійною допомогою. Сучасні технології роблять її доступною з будь-якого куточка світу. Під час онлайн-сесій логопед може виконувати такі види роботи:
Діагностика мовленнєвих навичок дитини, оцінка словникового запасу, виявлення проблем з вимовою звуків, просодикою, правильністю побудови граматичних та синтаксичних конструкцій.
Заняття, які проводяться онлайн тільки індивідуально, їх мета — постановка звуків, робота над ритмом, розвиток пам’яті, покращення навичок комунікації у дітей.
Навчання батьків технікам, які сприяють розвитку мовлення: гімнастика для артикуляційного апарату, логоритмічні вправи, логопедичний масаж.
До переваг дистанційних занять можна віднести також гнучкий графік занять. Спеціалісти Логопед-Чарівник Онлайн підлаштовуються під ваш часовий пояс, адже ми розуміємо важливість режиму дня. Не має значення, в якій країні ви знаходитесь, ми завжди готові допомогти вашій дитині.
Комментарий специалиста
Фурса Ирина
Диагност
Причини затримки мовленнєвого розвитку у дітей різноманітні. До них відносяться як вроджені фізіологічні особливості дитини, так і проблеми в родині. Цей діагноз найчастіше ставиться у 3 роки. Батькам слід налаштуватися на тривалу корекційну роботу, активно включатися в цей процес, щоб подолати прояви ЗМР до початку шкільного періоду. Пізніше корекція також можлива, але вона ускладнена психологічними факторами, плюс додаються проблеми з академічною успішністю.