

Буває так, що в дитини немає проблем зі слуховими органами та серйозних особливостей артикуляційного апарату, проте частину звуків вона вимовляє неправильно. Це дислалія — одне з найпоширеніших порушень мовлення. Зіткнувшись із цим явищем, батькам слід якомога швидше звернутися до логопеда, адже проблема сама не зникне, а в майбутньому може призвести до дислексії та дисграфії — порушень читання й письма відповідно. Втім, засмучуватися не варто, оскільки дислалія добре піддається корекції, якщо вчасно виявити причини та регулярно займатися.
Під поняттям «дислалія» мають на увазі серйозне порушення мовлення, яке проявляється у пропусках, заміні або спотворенні звуків. При цьому слух у дитини не порушений, а мовленнєвий апарат не має суттєвих анатомічних вад. Розпізнати дислалію на слух можна за такими ознаками:
дитина пропускає звуки у словах, наприклад, слово «собака» може звучати як «абака»;
у мовленні відбувається заміна звуків, наприклад, Ш замість С, Н замість М, Л замість Р тощо;
спостерігаються серйозні спотворення звуків, наприклад, гортанне Р, клацаюче К.
Дислалію часто ігнорують у дошкільному віці, сподіваючись, що з часом мовлення налагодиться. Однак у початковій школі це порушення може зберігатися і спричиняти суттєві труднощі в навчанні.
Факторів, які можуть спровокувати дислалію у дітей, чимало, і їх можна об’єднати в кілька груп:
Функціональні фактори: у дитини нормальний слух і мовленнєвий апарат, однак можуть спостерігатися порушення тонусу мовленнєвих м’язів або труднощі з утриманням артикуляційної позиції.
Механічні фактори: до них належать проблеми з прикусом, коротка вуздечка язика, дуже товсті губи, макроглосія (великий язик), особливості будови піднебіння тощо.
Зовнішні фактори: йдеться про брак мовленнєвої практики або наслідування неправильній вимові дорослих. Часто це спостерігається в багатомовних сім’ях, де спілкуються кількома мовами одночасно.
Правильне визначення причин дислалії допоможе фахівцям підібрати корекційну програму з урахуванням усіх особливостей дитини.
Залежно від причин виникнення дислалія у дітей буває механічною та функціональною.
При механічній дислалії дитина чудово розрізняє звуки на слух, але не може правильно їх відтворити через анатомічні особливості. Наприклад, це може бути неправильний прикус, вузьке піднебіння, коротка вуздечка язика тощо.
Функціональна дислалія більше стосується психологічних і неврологічних причин. У ній виділяють такі підвиди:
сенсорна — коли дитина не розпізнає схожі звуки на слух;
моторна — коли фонематичний слух не порушений, але спостерігаються труднощі з рухливістю мовленнєвих м’язів.
Іноді у дитини можуть одночасно проявлятися обидві форми дислалії. У таких випадках її чекає тривала корекційна робота з логопедом і дефектологом.
Дислалію у дитини можна розпізнати за такими ознаками:
заміна одних звуків іншими;
пропуск звуків у словах;
неправильна вимова.
Варіантів таких помилок безліч. Ось кілька прикладів:
заміна С на Ш: дитина каже «шошка» замість «соска», «шок» замість «сік», «шобака» замість «собака»;
пропуск сонорних звуків: виходить «ампа» замість «лампа», «комаик» замість «комарик»;
відсутність шиплячих у мовленні: чуємо «коска» замість «кішка», «хоцю» замість «хочу», «зюк» замість «жук» тощо.
Діти з дислалією відчувають особливі труднощі з вимовою довгих слів, які сильно спотворюються під час їхнього мовлення. Це призводить до проблем у спілкуванні та знижує самооцінку. Саме тому так важливо не зволікати та якнайшвидше звернутися до логопеда.
Для діагностики дислалії застосовується комплексний підхід, який включає такі етапи:
перевірка фонематичного слуху;
аналіз будови артикуляційного апарату;
оцінка мовленнєвого розвитку відповідно до вікових норм.
У цих видах обстеження, як правило, бере участь логопед. Іноді додатково потрібна консультація отоларинголога, стоматолога та інших фахівців.
Кожен випадок дислалії є індивідуальним, тому стандартної корекційної програми не існує. Вона складається залежно від комплексу причин, віку дитини та її психологічних особливостей. Однак є основні складові:
ігри та вправи для розвитку фонематичного слуху, тобто вміння розрізняти звуки;
артикуляційна гімнастика для покращення рухливості м’язів язика та губ;
логопедичний масаж для зняття спазмів, покращення кровообігу, стимуляції іннервації мовленнєвих м’язів;
робота над правильною артикуляцією під час постановки проблемних звуків;
формування правильного мовленнєвого видиху.
Головна умова успіху в корекційній роботі — це регулярність занять з логопедом, а також активна участь батьків у процесі.
У багатьох випадках дислалії у дитини можна запобігти, якщо створити вдома сприятливе мовленнєве середовище. Ось кілька порад для батьків:
Частіше розмовляйте з дитиною, читайте книги, розповідайте вірші.
Слідкуйте за чистотою мовлення та правильною артикуляцією.
У формі гри виконуйте вправи для губ і язика навіть із найменшими дітьми.
Не відкладайте візит до логопеда при перших підозрах на дислалію.
Варто пам’ятати, що перегляд мультиків не замінить живого спілкування. Діти чудово наслідують артикуляцію дорослих, а навіть у найякісніших мультфільмах вона може бути неправильною. Надмірне використання гаджетів також може призвести до дислалії та інших форм порушень мовленнєвого розвитку.
Корекційна робота при дислалії можлива й у дистанційному форматі. Онлайн-заняття проходять у ігровій формі та насичені різноманітними активностями, такими як:
ігри для розвитку фонематичного слуху;
вправи для артикуляційних м’язів;
робота над постановкою звуків.
Логопед-Чарівник Онлайн навчає батьків технік логопедичного масажу. Його необхідно регулярно проводити дитині, якщо у неї діагностовано дислалію.
Під час онлайн-занять, які проходять у форматі відеоконференцій, створюється повний ефект присутності. Дистанційна форма роботи має низку додаткових переваг:
заняття доступні з будь-якої точки світу;
можна встановити зручний графік, враховуючи різницю в часі;
дитина знаходиться в комфортній домашній обстановці;
немає потреби витрачати час на дорогу та очікування під кабінетом.
Логопед-Чарівник Онлайн чудово справляється з корекцією дислалії. Водночас важливо, щоб батьки контролювали виконання домашніх завдань і забезпечили належні технічні умови для занять.