

Звук Г у нормі з’являється у дітей у віці 2 років, проте буває, що у 3 роки або навіть пізніше дитина його не вимовляє або вимовляє неправильно. У словнику логопеда та дефектолога для цього явища є спеціальний термін — «гаммацизм». Про те, чому виникають труднощі з вимовою звука Г і як відбувається його постановка, розповімо в цій статті.
Звук Г за способом утворення належить до задньоязикових. В українській мові він схожий на К, але відрізняється тим, що під час вимови звука Г активно працюють голосові зв’язки, тому він вважається дзвінким.
Артикуляція звука Г виглядає так:
губи перебувають у нейтральному положенні;
язик трохи не торкається верхніх різців;
корінь язика вигнутий вгору, змикається з м’яким піднебінням;
голосові зв’язки вібрують.
Також необхідно сформувати досить сильний повітряний потік. Тобто для правильної вимови звука Г потрібна злагоджена робота всього артикуляційного апарату.
Труднощі з вимовою звука Г бувають різними: дитина може пропускати його в мовленні, замінювати на Х або Д, або ж вимовляти зі спотворенням. Причин цьому багато, тому їх об’єднаємо в три групи:
Фізіологічні причини. Найчастіше це особливості будови артикуляційного апарату або проблеми з його роботою. Також сюди можна віднести порушення у роботі верхніх дихальних шляхів, коли звук Г вимовляється з носовим відтінком. До фізіологічних факторів відносять і дизартрію.
Психологічні причини. Дитина може бути надто тривожною, сором’язливою, напруженою. Такий стан часто призводить до труднощів у вимові складних звуків і ускладнює процес корекції. При необхідності варто підключити дитячого психолога онлайн.
Соціально-педагогічні причини. Якщо в сім’ї з дитиною мало спілкуються, у неї можуть виникнути труднощі з вимовою багатьох звуків. Особливо прикро, коли дорослі ігнорують проблему і не поспішають звертатися до фахівців. Іноді мова звучить нечітко — «каша в роті», що також вимагає уваги.
Причин неправильного формування звука Г може бути кілька, тому більш ефективною буде комплексна діагностика. Дитину краще одразу показати логопеду, дефектологу, психологу. Зробити це можна навіть в онлайн-форматі з будь-якої точки світу. Якщо до трьох років стійко зберігається відсутність звуку, це може супроводжувати затримку мовного розвитку.
Спочатку потрібно з’ясувати, чи все гаразд у дитини з фонематичним слухом, тобто чи розрізняє вона звук Г від схожих за звучанням К, Х, Д та інших, а вже потім переходити до підготовки артикуляційного апарату.
Якщо дитині важко розпізнавати звук Г, їй допоможуть спеціальні ігрові вправи:
«Знайди звук». Дорослий сам вимовляє слова або вмикає відео, а завдання дитини — уважно слухати й визначати, чи є у слові звук Г. Найкраще чергувати слова, у яких є Г, та інші схожі звуки К, Х, Д: гора — кора, голод — холод.
«Наповни кошик». Дитині потрібно скласти до кошика або коробки іграшки чи інші предмети, у назвах яких є звук Г. Це можуть бути: гном, папуга, груша, газета, грибочок, восьминіг, прапор та інші.
«Добери риму». Це завдання підійде старшим дітям, коли словниковий запас уже достатній. Необхідно підібрати риму, в якій буде звук Г. Наприклад: палка — галка, нора — гора, кістки — гості, коза — гроза тощо.
Попри те, що звук Г належить до звуків раннього онтогенезу, він є досить складним для артикуляції. Тому тренування м’язів мовленнєвого апарату має велике значення:
«Гірка». Найкраща вправа для підготовки до постановки звука Г, оскільки дитина опановує базове положення язика: його потрібно вигнути гіркою так, щоб корінь зімкнувся з м’яким піднебінням.
«Кішка потягується». Малюк максимально висуває язик уперед і намагається утримати його в цьому положенні кілька секунд.
«Подушка». Потрібно розслабити м’язи язика, витягнути його вниз, уявивши, що нижня губа — це подушка. Язик має полежати кілька секунд на «подушці» без напруження.
«Голка». Тут, навпаки, язик напружений, його кінчик максимально загострюється. Це чудова вправа для тренування язикових м’язів.
Необхідно виконувати мінімум 5 повторень кожної вправи або чергувати їх. Додатково корисний логопедичний масаж. Для координації рухів язика і губ ефективна нейрогімнастика.
Етап безпосередньої постановки звука Г починається після успішної підготовки. Найефективніші методики тут — це наслідування та механічний вплив.
Буває так, що дитина вже опанувала правильну артикуляцію, розпізнає звук Г на слух, але самостійно вимовити його не може. У цьому випадку важливо, щоб вона відчула вібрацію голосових зв’язок і зрозуміла момент, коли потрібно їх задіяти. Дорослий може запропонувати дитині легко торкнутися передньої частини своєї шиї та по черзі вимовляти Г і К. Так малюк набагато швидше зрозуміє різницю між цими звуками і, наслідуючи дорослого, навчиться вимовляти дзвінкий Г.
Цей спосіб допоможе, якщо дитина не може самостійно зробити «гірку» з язика. Дорослий за допомогою шпателя, ручки від ложки або ватної палички поступово відсуває кінчик язика вглиб, поки його корінь не зімкнеться з м’яким піднебінням. Можна спочатку попросити дитину вимовити схожий за артикуляцією дзвінкий Д і водночас допомогти зробити «гірку» механічним способом.
Якщо корекційна робота з логопедом проходить онлайн, важлива максимальна залученість дорослих, які перебувають поруч із дитиною. Від них потрібно чітко дотримуватися порад фахівця під час постановки звука Г:
спочатку уважно вивчіть, у якому положенні має бути язик під час вимови звука Г, стежте за артикуляцією дитини;
якщо самостійно зробити «гірку» складно, допоможе механічний спосіб, описаний вище;
попросіть малюка спочатку сказати К, а потім додати роботу голосовими зв’язками — так відразу вдасться вимовити правильний вибуховий Г.
Іноді можна зустріти пораду ставити Г через простіший у вимові Х. Однак тут є підводний камінь — ризик отримати замість чіткого вибухового Г протяжний фрикативний Г, який зустрічається в українській та білоруській мовах, а також у діалектах півдня Росії. Потім доведеться заново коригувати вимову звука Г, а переучувати завжди складніше.
Завершальний етап постановки звука Г — його автоматизація. Дитина не повинна замислюватися над правильною артикуляцією та залученням голосових зв’язок. Для цього потрібно послідовно закріплювати звук Г у повсякденному мовленні.
Закріплювати до автоматизму вимову звука Г можна не лише вдома, а й у дорозі, на прогулянці, в очікуванні транспорту. Так і час мине непомітно, і буде велика користь. Паралельно важливо розуміти, як розвивається мова у дітей.