Сенситивні періоди розвитку дитини

У житті кожної дитини настають періоди, коли певний навик формується легко й невимушено. Це час особливої сприйнятливості до нових знань, щирої зацікавленості певним видом діяльності. Такі періоди називають сенситивними, і їхнє значення є величезним для розвитку дітей. Адже це своєрідні «вікна можливостей», коли навчання відбувається без найменших труднощів і приносить малюкам лише позитив.

Що таке сенситивні періоди розвитку

Сенситивні (сензитивні) періоди розвитку дитини часто плутають із критичними. Але це не тотожні поняття. Критичні періоди більше прив’язані до віку, і тут ідеться радше про важливі фізіологічні зміни в організмі, що впливають на розвиток. Натомість сенситивні періоди стосуються особливої сприйнятливості нервової системи малюків до формування нових умінь і навичок.

Важливо розуміти, що кілька сенситивних періодів відбуваються одночасно, нашаровуються один на одного. Для всіх них характерні, на перший погляд, протилежні поняття:

• універсальність: сенситивні періоди обов’язково виникають у кожної дитини. Тут не мають значення такі чинники, як стать, колір шкіри, національність і навіть темп розвитку. Обов’язково настане час особливого прагнення до порядку, вивчення дрібних деталей, спілкування тощо.
• індивідуальність: час настання і тривалість сенситивного періоду в кожної дитини будуть свої. Найцікавіше, що навіть у близнюків сенситивні періоди виникають у різний час.

Дорослим потрібно постійно придивлятися до дитини, фіксувати найменші зміни в її поведінці, щоб не проґавити можливість простішого й легшого навчання.

Чому батькам важливо знати про сенситивні періоди

Сенситивний період — це саме той час, коли малюка не потрібно змушувати: він внутрішньо вмотивований, він буквально горить бажанням пізнавати нове. Що ж мають робити дорослі?

1. Знати про сенситивні періоди розвитку. Навчання ключових навичок у всіх дітей відбувалося б значно простіше, якби батьки вчасно дізналися, що настануть моменти, коли в дитини з’явиться непереборний інтерес до певних видів діяльності.
2. Спостерігати за поведінкою малюка, намагатися не проґавити початок сенситивного періоду. Не сприймати вікові норми як догму, а помічати, коли дитина почала проявляти самостійність, прагнення до порядку, спілкування тощо.
3. Підготуватися до настання сенситивних періодів і створити найкращі умови для розвитку дитини. Наприклад, заздалегідь запастися розвивальними іграшками, наборами для малювання, ліплення, аплікацій.

Під час сенситивного періоду в дитини все виходить легко, без напруження, вона вбирає нові знання, мов губка, а навички формуються на льоту. Тому батькам, бабусям і дідусям, няням, вихователям у дитячому садку слід у першу чергу орієнтуватися на сенситивні періоди розвитку дітей, а не на власні плани й очікування.

Основні сенситивні періоди

Якщо помічати прояви сенситивних періодів у дітей і враховувати їх, то дитина розвиватиметься та навчатиметься набагато швидше, без потреби в особливій мотивації чи, тим більше, примусі. Далі розглянемо основні сенситивні періоди.

Сенситивний період сприйняття порядку (0–3 роки)

Цей період триває з народження і без перебільшення впливає на долю дитини. Адже якщо малюка змалечку не привчили до порядку, то в шкільні роки йому буде важко, не кажучи вже про доросле життя.

Отже, порядок потрібен навіть новонародженому немовляті: своє ліжечко, візочок, іграшки на визначених місцях. Для малюка порядок — це спокій, стабільність, відчуття захищеності. Діти до трьох років не люблять, коли часто переставляють меблі, переклеюють шпалери в їхній кімнаті, порушуючи тим самим звичний уклад.

Для цього сенситивного періоду характерне прагнення до порядку в просторі, у часі, у взаєминах з іншими людьми тощо. Наприклад, якщо малюк вирішив, що його улюблена іграшка має лежати на дивані, то спроби прибрати її викличуть у нього сильне обурення. Те саме стосується суворого дотримання режиму дня, щоденних ритуалів тощо.

Завдання дорослих — підтримати дитину власним прикладом, обов’язково хвалити за прагнення до порядку, створити комфортне впорядковане середовище, у якому вона буде рости й розвиватися. Важливою є й послідовність у взаєминах. Це також порядок. Адже якщо сьогодні не можна їсти солодке до обіду, а завтра — можна, то малюкові згодом буде складно дотримуватися будь-яких правил.

Сенситивний період розвитку рухів (1–4 роки)

Головний мозок дитини розвивається у тісній взаємодії з усім тілом. Раніше вважалося, що мозочок відповідає лише за координацію рухів. Проте нові дослідження підтвердили, що він також відіграє важливу роль у формуванні пам’яті та інших когнітивних функцій.

У цей період малюк не терпить обмежень у русі. Він плаче у манежі, на вулиці намагається вибратися з коляски, прагне ходити, бігати, стрибати, досліджуючи навколишній світ. Надто обережні й тривожні дорослі своїми зауваженнями: «не бігай», «не стрибай», «швидко злізай — впадеш» дуже гальмують розвиток дітей. Звичайно, безпека необхідна, проте дитина цього віку не може й не повинна сидіти на місці.

Сенситивний період розвитку мовлення (0–6 років)

Це найдовший сенситивний період, адже становлення мовлення — складний і тривалий процес. Мова дитини формується з народження, умовно цей сенситивний період можна поділити на кілька етапів:

• від 0 до 1 року: дитина чує звуки, розрізняє голоси людей, особливо материнський; починається гуління, а згодом і лепет, іноді складається у слова «па-па», «ма-ма», але ще неусвідомлено;
• від 1 до 2 років: у цьому віці діти вимовляють свої перші слова, активно наслідують мовлення дорослих, імітують звуки природи, здатні за допомогою слів повідомити про свої бажання й потреби;
• від 2 до 2,5 років: словниковий запас формується стрімко, дитина активно засвоює граматичні особливості рідної мови, уміє чітко формулювати свої думки;
• від 2,5 до 3 років: дитина вже може міркувати вголос, проте ще не здатна прислухатися до думок інших людей; таке мовлення називають егоцентричним;
• від 3 до 4 років: малюк свідомо використовує мову для спілкування з іншими, уміє не лише говорити, а й слухати; можуть залишатися труднощі з вимовою складних для артикуляції звуків;
• від 4 до 5 років: діти вже говорять чітко й розбірливо, правильно складають складні граматичні конструкції, уміють будувати послідовні розповіді за картинкою, легко вчать вірші;
• 5 років і старше: з’являється інтерес до писемного мовлення, дитина вивчає літери, вчиться читати, а отже — розуміти думки інших.

Усі знають, що до 6 років дуже важливо усунути всі проблеми зі звуковимовою, фонематичним слухом, просодикою, граматичною будовою мовлення тощо. Це пов’язують насамперед із початком навчання у школі. Однак головна причина — сенситивний період розвитку мовлення. Пізніше працювати над постановкою звуків буде значно складніше, тож відкладати візит до логопеда не можна.

Сенситивний період сприйняття дрібних деталей (1,5–5,5 року)

Приблизно з півтора року малюка просто заворожують дрібні предмети: намистини, ґудзики, горошини й навіть крихти. Він може годинами перебирати крупи, бавитися в пісочниці, роздивлятися дрібні деталі. До трьох років потрібна особлива обережність, щоб маленькі сторонні предмети не потрапили в дихальні шляхи. Контакт із дрібними деталями необхідний, тож краще, щоб він відбувався під наглядом дорослих.

У цей період обов’язково слід займатися з дитиною нанизуванням намистин, ліпленням із пластиліну, створенням аплікацій, збиранням насіння рослин, складанням мозаїк і конструкторів. Звісно, такі заняття можуть потребувати прибирання, однак страх, що малюк насмітить, — не привід відмовляти йому у творчості.

Сенситивний період сенсорного розвитку (0–5,5 року)

Розвиток сенсорних систем — основа мислення дитини, база для формування її словникового запасу й естетичного смаку. У розмові з найменшими дітьми потрібно згадувати про розміри, форми, кольори, гучність та інші характеристики предметів і явищ. Навіть до року дитина вже може розрізняти: великий — маленький, холодний — теплий, гучний — тихий тощо.

З віком необхідно розвивати сприйняття кольорів і відтінків, у цьому допоможе малювання, бажано фарбами, які легко змішувати. Творчі заняття дають можливість краще засвоїти текстури матеріалів, а музика розвиватиме відчуття ритму, слух, зокрема й фонематичний.

Сенситивний період оволодіння соціальними навичками (2,5–6 років)

У цей час дитина починає засвоювати норми поведінки серед людей, знайомиться з «чарівними словами», прагне спілкуватися з однолітками. У цей же період формується почуття власності, і дитина вчиться відстоювати свої кордони, домовлятися. Вона «приміряє» різні моделі взаємодії з людьми, у тому числі й із дорослими, яким слід установлювати чіткі правила та стежити за їх дотриманням. Тут важливо м’яко супроводжувати розвиток соціальних навичок.

Сенситивний період розвитку самостійності (0–5 років)

Цей час проходить під гаслом «Я сам!». Іноді палке прагнення до самостійності дратує дорослих, адже малюку не відразу вдається швидко вмитися, одягтися чи взутися, а вранці часу обмаль, усі поспішають, нервують. Звісно, значно простіше й швидше зробити все за дитину: прибрати, одягнути на прогулянку, акуратно скласти речі в шафу. Але це ведмежа послуга. Дитина відчуватиме себе незграбною, ні на що не здатною й безпорадною. Інколи це зберігається й у дорослому віці.

Цей перелік сенситивних періодів розвитку був сформований Марією Монтессорі. Вона все життя присвятила роботі з малюками, і ці висновки ґрунтуються на багаторічних спостереженнях за сотнями дітей.

Як визначити сенситивні періоди у своєї дитини

Усі періоди особливої сприйнятливості до розвитку мовлення, порядку, самостійності тощо починаються в різному віці й тривають неоднаково у всіх дітей. Проте є одна спільна риса — динаміка перебігу сенситивного періоду:

1. Поява перших ознак і поступове наростання проявів будь-якого з сенситивних періодів. Якщо дорослі уважні до дитини й знають про такі періоди, то вони точно не проґавлять цей момент.
2. Час найбільшої інтенсивності, коли за створених умов для розвитку та навчання все відбувається природно, без зайвого напруження. Саме цей період є найкращим для формування потрібних нейронних зв’язків.
3. Завершення сенситивного періоду не завжди можна помітити. Це відбувається поступово й характеризується стійким формуванням певних навичок і вмінь. Але лише за умови, що сенситивний період був своєчасно врахований.

Ще раз підкреслимо: якщо дорослі мають знання про сенситивні періоди, то не помітити їхні прояви буде складно. Шкода, що багато хто дізнається про це надто пізно й втрачає дорогоцінний час.

Що робити, якщо сенситивний період уже минув?

Під час сенситивних періодів правильно створені умови можуть суттєво прискорити розвиток дитини. Якщо ж сенситивний період ще не настав або вже минув, ті самі умови можуть виявитися нейтральними або навіть негативними.

Наприклад, сенситивний період розвитку соціальних навичок триває приблизно з 2,5 до 6 років. Віддавати дитину в півтора року до ясел, аби вона там соціалізувалася, — не найкращий варіант, адже їй це ще не цікаво. Такі умови можуть навіть зашкодити: малюк страждатиме від відсутності мами поруч. А от у три роки він залюбки гратиметься з іншими дітьми, адже, найімовірніше, уже розпочався потрібний сенситивний період.

Те саме стосується і розвитку мовлення. Кожен логопед підтвердить: із дитиною після 6 років значно складніше працювати — вона може соромитися, проявляти нетерплячість, не йти на контакт. Автоматизація звуків у школярів також триває дуже довго, адже вже є багаторічна звичка вимовляти: «коска» замість «кішка» або «пивет» замість «привіт».

То невже все втрачено й шансів навчитися потрібних навичок немає? Звісно, це можливо. Але зусиль знадобиться набагато більше, а процес навчання триватиме довше. Тут необхідний індивідуальний підхід і професіоналізм. На щастя, допомога фахівців зараз доступна кожному, хто має доступ до інтернету.

У центрі Логопед-Чарівник Онлайн можна отримати консультацію щодо сенситивних періодів розвитку дитини та кваліфіковану допомогу. Спеціалісти центру працюють із дітьми різного віку, а також із дорослими. У кожному окремому випадку складається власна корекційна програма й проводяться інтерактивні заняття з логопедом у форматі відеоконференцій.