

Відсутність мовлення у дітей у 2–3 роки і пізніше — вагомий привід звернутися до спеціаліста. І правильне встановлення діагнозу тут має колосальне значення. Справа в тому, що важко лише за зовнішніми ознаками розрізнити затримку мовленнєвого розвитку, алалію чи аутизм. Існує навіть поняття «псевдоаутизм», коли поведінка дитини виглядає як розлад аутистичного спектра, але згодом діагноз не підтверджується. У статті розглянемо ключові особливості аутизму та сенсорно-моторної алалії, розповімо, що робити, коли у дитини серйозні мовленнєві порушення.
Алалія у перекладі з грецької мови дослівно означає «відсутність мовлення». Такий стан не можна розглядати як тимчасове явище, яке саме мине, адже причини алалії криються в особливостях роботи центральної нервової системи. Розрізняють моторну, сенсорну та сенсорно-моторну алалію.
При тяжких формах сенсорно-моторної алалії дитина буквально живе у своєму світі: вона не розуміє людського мовлення та не здатна словесно заявити про свої потреби. Саме такі прояви часто плутають з аутизмом. Однак є важлива відмінність: діти з алалією не ігнорують спілкування як таке, вони реагують на емоції, візуальні підказки, музику. Іноді для роботи з такими дітьми фахівець призначає логопедичний масаж або комплексну програму корекції.
Аутизмом називають особливості роботи нервової системи, за яких серйозно порушена соціальна взаємодія. Саме слово «аутизм» походить від грецького «autos» — сам. Оскільки мовлення є основою людського спілкування, коли дитина не говорить і не реагує на слова, їй часто підозрюють саме аутизм. Але це не завжди вірно. Ознаки аутизму такі:
Варто уточнити, що крім «класичного» аутизму існує безліч розладів аутистичного спектра у дітей та дорослих, за яких когнітивні функції не знижені, але є такі особливості, як повторювана поведінка, обмежені інтереси, знижені комунікативні навички тощо.
Якщо у дитини відсутнє мовлення, то перш ніж підозрювати у неї алалію чи аутизм, необхідно спершу перевірити слухову функцію. Коли з’ясується, що дитина добре чує, але не реагує на мовлення, важливо правильно поставити діагноз, адже від цього залежатиме подальша корекція.
Діти з аутизмом і сенсорно-моторною алалією можуть зовні однаково не реагувати на звернені до них слова, однак причини такої поведінки різні.
При аутизмі може знадобитися значно більше часу на обробку почутої інформації, ніж у нормі. Дитині ставлять запитання, вона все зрозуміла й думає, як відповісти, а їй уже ставлять наступне, яке також потребує багато часу на осмислення. Малюк мовчить, не реагує, і дорослий думає, що є проблема з розумінням мовлення.
Якщо йдеться про сенсорно-моторну алалію, то причина полягає у нездатності розпізнати значення слів. Дитина чує, дивиться в очі, але мовлення співрозмовника для неї беззмістовне. При цьому діти з алалією чудово реагують на емоційне забарвлення голосу, інтонацію, музику. Багато хто з них може співати, хоча при цьому не говорить.
Ехолалія — це повторення слів і фраз. Якщо коротко, то при аутизмі ехолалії бувають недоречними, а при сенсорно-моторній алалії — неусвідомленими.
Діти з аутизмом уміють заздалегідь планувати свої фрази, у них багато мовленнєвих заготовок на всі випадки життя. Іноді вони для цього використовують раніше почуті слова, що може звучати дивно або набридати, але сенс у таких ехолаліях є. Якщо дитина голодна, вона може монотонно повторювати: «Хочу їсти», іноді в найнедоречніших ситуаціях.
При СМА ехолалії бувають не завжди, частіше вони зустрічаються при сенсорній алалії, коли дитина вміє говорити, але не розуміє змісту мовлення. Діти із сенсорно-моторною алалією не розуміють мовлення і не говорять, проте багато з них добре реагують на музику і можуть правильно відтворювати ноти, пропівати цілі музичні фрази. У таких випадках корисною є нейрогімнастика для розвитку мовлення дитини.
У дітей з аутизмом можуть спостерігатися проблеми з просодичною стороною мовлення. Слова та фрази часто вимовляються монотонно, надто тихо або занадто голосно. Це значно ускладнює комунікацію, адже навіть якщо мовлення дитини доречне за змістом, воно може звучати дивно.
Якщо говоримо про сенсорно-моторну алалію, то діти, не вміючи говорити взагалі, чудово передають емоційне забарвлення музичної фрази під час співу, можуть контролювати силу звуку, тривалість паузи тощо.
Мабуть, найбільш помітна відмінність аутизму від СМА — це здатність до соціальної взаємодії. При аутизмі діти можуть не реагувати на своє ім’я, уникати зорового контакту, не виявляти інтересу до спільних ігор з однолітками. Через надмірну тривожність часто буває негативна реакція на похвалу.
У дітей із сенсорно-моторною алалією таких проявів немає. Вони не завжди розуміють зміст зверненого мовлення, зате чутливо реагують на інтонацію голосу, виявляють інтерес до взаємодії з іншими людьми.
Діти з аутизмом рідко використовують невербальні сигнали, так само, як і мають труднощі з їх розпізнаванням у інших людей. При сенсорно-моторній алалії вмикається компенсаторна функція головного мозку: діти використовують усі можливі канали сприйняття — зоровий, тактильний, слуховий тощо.
Часто це ускладнює постановку діагнозу СМА, адже батьки впевнені, що малюк розуміє мовлення. Але вони не враховують той факт, що, звертаючись із проханням, активно жестикулюють, даючи підказки. Наприклад, мама просить: «Подай мені червону чашку» і при цьому показує на неї рукою. Дитина лише на основі невербальних сигналів розуміє, що потрібно зробити, але на слух мовлення їй незрозуміле.
У дітей з аутизмом будь-які зміни в розпорядку дня чи в навколишньому середовищі викликають сильний стрес. Причина цього — підвищене прагнення до стабільності у всьому. А ось діти з сенсомоторною алалією можуть проявляти допитливість, зацікавленість чимось новим, вони схильні до більшої адаптивності.
Варто уточнити, що це лише загальне порівняння, яке може слугувати орієнтиром. Про остаточний діагноз можна говорити тільки після комплексної діагностики за участі логопеда, нейропсихолога, невролога, сурдолога та інших спеціалістів.
Багато батьків усіма способами уникають діагностики, переконують себе, що з дитиною все добре і потрібно просто почекати. На запитання: «Чому малюк не виконує навіть прості прохання?» знаходиться безліч виправдань: йому це не цікаво, він уже занадто дорослий, щоб збирати пірамідку за командою, він дуже самостійний, розпещений тощо. Але чим раніше почнеться запуск мовлення, тим вищі шанси на успішну корекцію.
Тим часом із віком пластичність дитячого мозку знижується, і проводити корекційну роботу стає складніше. Важливо зрозуміти, що діагноз — це не ярлик, а визначення проблеми та подальшої стратегії допомоги дитині.
В епоху інтернету та штучного інтелекту існує великий спокуса провести діагностику самостійно. Це велика помилка. Для встановлення діагнозу потрібне комплексне обстеження. Деякі його етапи можна проводити онлайн.
Якщо у дитини діагностована сенсорно-моторна алалія, більшість фахівців рекомендують заняття з логоритміки. Це поєднання музики, руху та мовлення, яке чудово активізує різні ділянки головного мозку та формує нові нейронні зв’язки.
При СМА у дітей величезного значення набувають компенсаторні можливості головного мозку. Робота мовленнєвих центрів доповнюється або замінюється діяльністю інших ділянок, таких як слухова кора, мозочок, лобові долі тощо.
Не всі батьки готові зізнатися, що іноді відчувають почуття провини та страх осуду, коли в дитини помітні мовленнєві порушення. Пора позбавлятися від застарілих стереотипів, що, мовляв, у хороших батьків діти не хворіють і говорять реченнями мало не з пелюшок.
Сенсорно-моторна алалія може виникати з багатьох причин: гіпоксія плода, черепно-мозкові травми, зокрема й під час пологів, нейроінфекції тощо. Не потрібно шукати винних, краще спрямувати енергію на допомогу дитині. Для цього варто:
Сьогодні кожен має доступ до консультації кваліфікованого фахівця в дистанційному форматі з будь-якого куточка світу. А в центрі Логопед-Чарівник Онлайн також проводяться інтенсиви із запуску мовлення.
Комментарий специалиста
Фурса Ирина
Диагност
Ще донедавна вважалося, що в центральній нервовій системі людини немає окремих ділянок, які відповідають за сприйняття музики. Новітні дослідження Массачусетського університету показали, що у слуховій корі є групи нейронів, які обробляють саме музичні звуки. Причому вони працюють у тісному взаємозв’язку з емоційними та когнітивними ділянками ЦНС. Тому логоритміка, основою якої є музика, чудово сприяє розвитку мозку, у тому числі й його мовленнєвих центрів.
Для запуску мовлення логоритміка незамінна, адже вона одночасно активізує багато ділянок головного мозку та стимулює його роботу. Важливо й те, що займатися логоритмікою можна не лише очно, а й у дистанційному форматі.